Соціо-демографічне становище грецького населення Одеси (кінець XVIII – початок XX ст.)

Abstract

The dissertation is devoted to the evolution of the Greek community of Odesa during the late eighteenth – early twentieth centuries. The study focuses on the historical and demographic aspects of the reproduction of the city's Greek population under the conditions of urbanization and modernization of its socio-economic and demographic life for more than a century. For Ukraine, the study of the history of the Greek community of Odesa and its demographic evolution is essential, as it contributes to the knowledge of the processes of internal and external migration, the elements of migration policy, etc. It is also necessary to study the role that Odesa and its demographic potential played in the development of the Greek liberation revolution of 1821 and the emergence of the Hellenic Republic on the European political map. The topic of the thesis appears very relevant today because the issues of the demography of the Greeks of Odesa have been insufficiently addressed in both Ukrainian and Greek historiography. Research on the life of the Greek diaspora in the Ukrainian lands makes it possible to address the issues of the history of the countries of South-Eastern and Eastern Europe, including Greece and Ukraine, which so far have not been paid much attention to. The Introduction reveals the relevance of the topic, defines the object and subject of research, and chronological and territorial boundaries of the study. It also sets the aim and objectives of the thesis, introduces the research methods, the scientific novelty, the practical significance, and the testing of the results. Chapter One of the thesis reviews the sources and literature and research methods. Their analysis is systematized by research problems and in chronological order. The source base of the thesis research comprises an array of documents divided into four groups, depending on their origin and kind. The first group, the largest in number and importance, consists of statistical materials. The second group of sources includes official papers, legislative acts and administrative orders, and public epistolary documents. The third group contains memoirs and recollections (so-called "ego-documents"). The fourth group includes publications in the mass media. The first, the largest in number and the most important group of sources, is represented by statistical corpora (both aggregated and original) including materials from Russian, Greek and local censuses, church metrics, and economic and administrative survey reports. The databases created using these materials and publications in the press allowed to do reconstructions at the level of micro-social reality and demographic behavior of the Greek population of Odesa. The study also introduces to the academic community the data from the 1879 General Population Census of the Hellenic Kingdom (exogenous materials), which includes information about Greek subjects in diasporas, and the Greeks of Odesa in particular. The second group of sources allows learning about the situation in the Greek community. The group includes a specific subgroup of Greek consuls’ reports from the Hellenic Foreign Ministry archives. The third group is composed of memoirs and recollections. These are mainly unknown to Ukrainian historiography memoirs found in private and public Greek archives. The fourth group consists of the publications from the regional periodicals of Odesa of the nineteenth – early twentieth centuries. The most important of these include the newspaper "Odesskiy Vestnik" and the Greek magazines "Cosmos" (Κόσμος), "Fos" (Φως), "Anagennisis" (Αναγέννησις), "Elinikos Astir" (Ελληνικός Αστήρ) and "Ilios" (Ήλιος).For various reasons, the history of the Greek community of Odesa in the late eighteenth and early twentieth centuries remains understudied. To date, no specific research that would comprehensively study the socio-economic and demographic aspects of the life of the Greek diaspora in Odesa has been conducted. In addition to the insufficient coverage of the demographic issues of the Greeks of Odesa in Ukrainian historiography, there have been no comparative studies in the field of regional demography. Therefore, the historiographical review was carried out primarily based on those works that touched upon the socio-economic and related aspects of the history of the Greeks of Odesa. Methodological principles and specified methods of research are characterized. Chapter Two discusses the development of the Greek community in Odesa over 120 years and presents the main stages of the historical dynamics of the Greek presence. It provides the reconstruction of the community from the time of its formation to the stage of productive evolution. Specific features of its evolution were determined by various endogenous and exogenous factors. The Greek population played a significant role in the life of the urban environment, and it acted as an important subject of international relations: from the grain trade to the Greek Revolution and the establishment of an independent state. The demographic potential of the Greeks of Odesa in comparison with the general trends of reproduction of the city's population is also investigated. The analysis of the socio-demographic characteristics of this ethnocultural community revealed the typicality and peculiarities of the earlier transition from traditional to modern models of natural population movement. Chapter Three presents the main factors and drivers of the ethno-demographic development of the Greeks of Odesa before the beginning of the twentieth century. Birth rate and mortality are considered to be the main indicators of demographic patterns of population reproduction and their ethnocultural, stadial variability. The analysis of the socio-territorial structure of births among the Greek population of Odesa shows that only a conditional half of the Greeks were "Odessans" by birth, and every second was a first-generation immigrant. The "geography of exit" of the Greeks shows that the vast majority were foreign-born Greeks born outside the Russian Empire. The study of mortality in the Greek community revealed that its average annual rate was somewhat lower than that in the entire province and Europe. This may indicate more favorable living conditions in the urban environment of Odesa. Despite this, most deaths were the result of diseases. The seasonality of this process reveals a specific local pattern: it peaks in the summer months and is associated with heart and infectious diseases. Chapter Four describes the main indicators and indices of family formation, marriage, family structure, and households of Greeks in Odesa. It presents the territorial, social and professional structure of the Greek community of the city. These phenomena are studied as a complex whole, as well as from comparative diachronic and synchronous perspectives. The aspects of the study included seasonality of marriage, the average age at first marriage, typical age ranges between spouses, widowhood, and remarriage. Based mainly on the 1879 Greek Census and the 1897 First General Population Census of the Russian Empire, there is made a reconstruction of family groups of the Greeks of Odesa and their constituent elements, which allowed describing the typological features of Greek households. The employment of the Greek population is also demonstrated. The representation of the Greeks of Odesa in practically all strata and various professional corporations had some peculiarities. Whereas until the 1860s, trade operations were the leading strategies, during the second half of the nineteenth and early twentieth centuries, other sectors such as financial, industrial, and real estate assumed importance as well. Particularly noteworthy was the noticeable "proletarianization" of the group (hired and professional workers).The Conclusions summarize the main results of the study. In general, the Greek community of Odesa during all stages of its life represented a special transitional migration type. Despite some stage-specific variability, this typological characteristic is based on basic demographic qualities and features. An overview of social institutions (primarily families) and everyday practices also reflect a similar resettlement character. There was a high share of incomplete families (widowed and unmarried) and a minimal share of undistributed family groups, which were mainly represented by labor artels rather than micro-associations of related persons. Already in the late nineteenth century, the Greek community represented a small commercial society with a significant share of the middle class, but also with a strong tendency to proletarianization. Scientific novelty of the results: The thesis research is the first comprehensive study of the demographic development of the Greeks of Odesa in the late eighteenth – early twentieth centuries. Generalizations and systematizations are made as to the achievements of Ukrainian, Greek, and Western European researchers on the topic and the perspectives on the mechanisms of economic and social reproduction and functioning of the Greek community of the city. Clarification is offered as to the influence of the confessional and socio-economic environment on the formation of the demographic profile of the Greeks of Odesa during the late eighteenth – early twentieth centuries. Further elaboration is offered for the studies of modern demographic thought, the economic and professional activities among the Greek population of Odesa in 1794–1920, and the family and compatriotic ties of the Greeks of Odesa and the Greeks of the metropolis. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of their use for comparative analyses of the development of the diaspora population and the demographic specifics of regions and ethnic groups. The main provisions, generalizations, and results and the data collected can be used in the preparation of monographs, textbooks, manuals, and training courses on world history and the history of Ukraine.

Η παρούσα διδακτορική διατριβή αναφέρεται στην εξέλιξη της ελληνικής παροικίας της Οδησσού κατά τα τέλη του 18ου – αρχές του 20ού αιώνα. Εστιάζει στις ιστορικές και δημογραφικές πτυχές της αναπαραγωγής του ελληνικού πληθυσμού υπό συνθήκες αστικοποίησης και εκσυγχρονισμού της κοινωνικοοικονομικής και δημογραφικής ζωής της πόλης για περισσότερο από έναν αιώνα. Παρουσιάζονται τα κύρια στάδια της ιστορικής δυναμικής της ελληνικής παρουσίας με την ανασυγκρότηση της παροικίας από τη στιγμή της δημιουργίας της έως το στάδιο της παραγωγικής της εξέλιξης. Τα χαρακτηριστικά της εξέλιξής της προσδιορίστηκαν από διάφορους ενδογενείς και εξωγενείς παράγοντες. Ο ελληνικός πληθυσμός έπαιξε σημαντικό ρόλο στη ζωή του αστικού περιβάλλοντος της Οδησσού και επέδρασσε στις διεθνείς σχέσεις: από το εμπόριο σιτηρών μέχρι την Ελληνική Επανάσταση και την ίδρυση του ανεξάρτητου ελληνικού κράτους. Διερευνάται η δημογραφική δυναμική των Ελλήνων της Οδησσού σε σύγκριση με τις γενικές τάσεις αναπαραγωγής του πληθυσμού της πόλης. Η ανάλυση των κοινωνικο-δημογραφικών χαρακτηριστικών αποκάλυψε την τυπικότητα και τις ιδιαιτερότητες της πρώιμης μετάβασης, σε σχέση με τον υπόλοιπο πληθυσμό της πόλης, από το παραδοσιακό στο σύγχρονο μοντέλο φυσικής κίνησης του πληθυσμού. Παρουσιάζονται οι κύριοι παράγοντες της δημογραφικής ανάπτυξης των Ελλήνων της Οδησσού έως τις αρχές του 20ού αιώνα. Μελετήθηκαν η γεννητικότητα και η θνησιμότητα, κύριοι δείκτες των δημογραφικών μοντέλων αναπαραγωγής του πληθυσμού και της σταδιακής διακύμανσής του. Η ανάλυση της δομής των γεννήσεων στον ελληνικό πληθυσμό της Οδησσού δείχνει ότι μόνο οι μισοί Έλληνες ήταν «Οδεσσίτες» εκ γενετής και κάθε δεύτερος - μετανάστης πρώτης γενιάς. Η γεωγραφία του τόπου γέννησης των Ελλήνων δείχνει ότι η συντριπτική πλειοψηφία ήταν γεννημένοι εκτός Ρωσικής Αυτοκρατορίας. Η μελέτη της θνησιμότητας στην ελληνική παροικία αποκάλυψε ότι ο μέσος ετήσιος ρυθμός της ήταν λίγο χαμηλότερος από αυτόν σε ολόκληρο το Κυβερνείο αλλά και την Ευρώπη. Αυτό μπορεί να υποδηλώνει πιο ευνοϊκές συνθήκες διαβίωσης στο αστικό περιβάλλον της Οδησσού. Παρόλα αυτά, οι περισσότεροι θάνατοι ήταν αποτέλεσμα ασθενειών. Η εποχικότητα των θανάτων αποκαλύπτει ένα συγκεκριμένο τοπικό μοτίβο: κορυφώνεται τους καλοκαιρινούς μήνες και σχετίζεται με καρδιακές και μολυσματικές ασθένειες. Περιγράφονται οι δείκτες της σύστασης εγγάμων συμβιώσεων, της δημιουργίας οικογενειών και της δομής αυτών, καθώς και των νοικοκυριών των Ελλήνων στην Οδησσό. Παρουσιάζεται η χωροταξική κατανομή, η κοινωνική στρωματογραφία και η επαγγελματική απασχόληση των παροίκων. Τα φαινόμενα αυτά μελετώνται ως σύνθετο σύνολο, καθώς και με μια συγκριτική διαχρονική και σύγχρονη οπτική. Οι πτυχές της μελέτης περιλαμβάνουν την ένταση και την εποχικότητα της γαμηλιότητας, τη μέση ηλικία στον πρώτο γάμο, το τυπικό εύρος ηλικίας μεταξύ των συζύγων, τη χηρεία και τη σύναψη δεύτερου γάμου. Με βάση κυρίως την Απογραφή του Ελληνικού Βασιλείου του 1879, η οποία συμπεριέλαβε και τους Έλληνες του εξωτερικού, καθώς και την Πρώτη Γενική Απογραφή του Πληθυσμού της Ρωσικής Αυτοκρατορίας του 1897, γίνεται μια ανασύσταση των οικογενειών και των οικιακών ομάδων των Ελλήνων της Οδησσού, η οποία επιτρέπει την περιγραφή των τυπολογικών χαρακτηριστικών των ελληνικών νοικοκυριών. Καταδεικνύεται και η απασχόληση του ελληνικού πληθυσμού. Η εκπροσώπηση των Ελλήνων της Οδησσού σε όλα σχεδόν τα στρώματα και σε διάφορες επαγγελματικές τάξεις είχε κάποιες ιδιαιτερότητες. Ενώ μέχρι τη δεκαετία του 1860, οι εμπορικές δραστηριότητες ήταν η κύρια ενασχόληση, κατά το δεύτερο μισό του 19ου αιώνα και στις αρχές του 20ού, άλλοι τομείς όπως ο χρηματοοικονομικός, ο βιομηχανικός και η ακίνητη περιουσία αποκτούν πρωταρχική σημασία. Παράλληλα, ιδιαίτερα αξιοσημείωτη είναι η αισθητή «προλεταριοποίηση» της ομάδας (εργάτες, υπηρέτες κ.ά.).

Дисертація присвячена еволюції грецької общини Одеси під час її формування та розвитку протягом кінця XVIII – початку XX ст. Метою роботи є історично-демографічні аспекти відтворення грецького населення міста в умовах урбанізації та модернізації його соціально-економічного та демографічного існування впродовж більш ніж століття. Предмет вивчення — соціально-економічна та демографічна життєдіяльність грецького населення Одеси в кінці XVIII – на початку XX ст. Для України дослідження історії грецької спільноти Одеси, її демографічної еволюції є важливим, оскільки сприяє отриманню досвіду для вивчення процесів внутрішньої та зовнішньої міграції, елементів міграційної політики тощо. Так само необхідне вивчення ролі Одеси, її демографічного потенціалу в розгортанні грецької визвольної революції 1821 р., появі на європейській політичній карті Грецької Республіки. Актуальність теми дисертації також обумовлена недостатнім рівнем висвітлення демографічних проблем греків Одеси в українській та грецькій історіографії. Життєдіяльність грецької діаспори українських земель дає можливість розглянути питання історії країн Південно-Східної та Східної Європи, в тому числі Греції та України, на які не було в достатній мірі звернуто уваги в історіографії. У вступі розкривається актуальність теми, визначений об’єкт і предмет дослідження, хронологічні та територіальні межі роботи. Поставлені мета і завдання дисертації, показані методи дослідження, наукова новизна, практичне значення, апробація результатів. Перший розділ роботи присвячений огляду джерел, літератури та методів дослідження. Їх аналіз систематизований за проблемно-хронологічним принципом. Джерельну базу роботи утворює масив документів, розподілений на чотири групи, в залежності від походження та форми. Першу, найбільшу за чисельністю та значенням, складають статистичні матеріали. Друга група джерел — офіційні матеріали, законодавчі акти та адміністративні розпорядження, офіційні епістолярії. Третя група — мемуари, спогади (так звані «его-документи»). Четверта — матеріали преси. Першу складають статистичні корпуси (як агреговані, так й первісні): матеріали російських, грецьких і місцевих переписів, церковні метрики, економічні та адміністративні огляди-звіти. Створені за їх матеріалами та пресою бази даних дозволили провести реконструкції на рівні мікросоціальної дійсності й демографічної поведінки грецького населення Одеси. Виявлені та введені до наукового обігу матеріали загального перепису 1879 р. населення Грецького Королівства (екзогенні дані) включали відомості про громадян діаспор, зокрема греків Одеси. Друга група джерел дозволяє насамперед простежити становище грецької спільноти. Специфічною складовою групи є офіційні епістолярії — рапорти грецьких консулів, що зберігаються в архіві міністерства закордонних справ Греції. Третя група — мемуари, спогади. Головним чином це невідомі в українській історіографії мемуари, що зберігаються в приватних і державних грецьких архівах. Четверта група — матеріали регіональної періодичної преси Одеси XIX – початку XX ст. Серед важливіших — газета «Одесский вестник» та грецькі часописи «Космос» (Κόσμος), «Фос» (Φως), «Анагеннісіс» (Αναγέννησις), «Єлінікос Астир» (Ελληνικός Αστήρ) та «Іліос» (Ήλιος). Історія грецької спільноти Одеси кінця XVIII – початку XX ст. в силу різних причин все ще залишається маловивченою проблемою. На сьогодні відсутні спеціальні роботи, в яких би були комплексно досліджені соціально-економічні та демографічні аспекти існування одеської діаспори греків. Крім недостатнього рівня висвітлення демографічних проблем греків Одеси в українській історіографії, майже відсутні дослідження порівняльного характеру у сфері регіональної демографії. Тому історіографічний огляд здійснювався на основі тих робіт, у яких простежуються соціально-економічні та супутні сторінки історії греків Одеси. Також охарактеризовані методологічні засади та історичні й демографічні прийоми дослідження. У другому розділі показаний розвиток грецької спільноти Одеси впродовж більш ніж 120 років та представлені основні етапи історичної динаміки грецької присутності. Відтворена реконструкція громади від часів формування до етапу продуктивного еволюціонування. Особливості її функціонування визначали різноманітні ендогенні та екзогенні фактори. Грецьке населення відігравало значну роль у життєдіяльності міського середовища, а також виступало важливим суб’єктом міжнародної ситуації: від комерційної активності у торгівлі зерном до Грецької революції та становлення незалежної держави. Досліджений демографічний потенціал греків Одеси у співставленні із загальними тенденціями відтворення народонаселення міста. Аналіз соціально-демографічних характеристик цієї етнокультурної спільноти виявив типовість та особливості більш раннього, аніж у решті населення, переходу від традиційної до модерної моделі природного руху населення. Третій розділ подає основні фактори та чинники етнодемографічного розвитку греків Одеси до початку XX ст. Народжуваність разом зі смертністю вважаються визначними показниками демографічних моделей відтворення населення та їхньої етнокультурної, стадіальної варіативності. Аналіз соціально-територіальної структури народжень у середовищі грецького населення Одеси показав, що тільки умовна половина греків є «одеситами» за народженням, а кожен другий — приїжджий першого покоління. «Географія виходу» греків свідчить, що абсолютна більшість — іноземно-піддані греки, що народилися поза Російською імперією. Студіювання смертності серед грецької спільноти виявило, що її середній щорічний показник був дещо нижчим, аніж аналогічні по всій губернії та в Європі. Це може свідчити про більш сприятливі умови життєдіяльності у міському середовищі Одесі. Незважаючи на це, більшість смертей були результатами захворювань. Сезонність цього процесу розкриває специфічну локальну закономірність: її піки припадають на літні місяці та пов’язані із серцевими та інфекційними хворобами. У четверному розділі охарактеризовано основні показники та індекси створення родин, укладення шлюбів, родинні структури та домогосподарства греків Одеси. Представлена територіальна, соціальна та професійна структура грецької общини міста. Всі ці явища визначаються в комплексній сукупності, а також компаративних діахронній та синхронній перспективах. Вивчені сезонність укладання шлюбів, середній вік вступу до першого шлюбу, типові вікові діапазони між подружжям, вдівство та повторні шлюби. На підставі насамперед Грецького перепису 1879 р. та Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 р. реконструюються сімейні колективи греків Одеси, їх складові елементи, що дозволило охарактеризувати типологічні ознаки грецьких домогосподарств. Показана зайнятість грецького населення. Представництво греків Одеси практично в усіх верствах і різноманітних професійних корпорацій мало певні особливості. Якщо до 1860-х рр. провідними стратегіями виступали торговельні операції, то протягом другої половини XIX – початку XX ст. поруч із ними важливими сегментами стали інші галузі: фінансова, промислова, нерухомість. Особливо відзначається помітна «пролетаризація» групи (наймані та фахові робітники). У висновках підведені головні підсумки дослідження. В цілому, грецька спільнота Одеси протягом усіх етапів своєї життєдіяльності відображала особливий перехідний міграційний тип. Незважаючи на певну стадіальну варіативність, ця типологічна характеристика базується на основних демографічних якостях та рисах. Огляд соціальних інститутів (перш за все — родин) та повсякденні практики також віддзеркалюють подібний переселенський характер. Високий відсоток неповних сімей (вдових та неодружених), мінімальна частка нерозподілених родинних колективів, що, в основному, були репрезентовані трудовими артілями. Наприкінці XIX ст. грецька громада являє собою суспільство комерційного характеру зі значним відсотком середніх верств та з сильною тенденцією пролетаризації. Наукова новизна одержаних результатів: вперше в історіографії зроблене комплексне дослідження демографічного розвитку греків Одеси в кінці XVIII – на початку XX ст.; представлений механізм життєдіяльності греків Одеси шляхом вивчення шлюбності, народжування та смертності. Узагальнено та систематизовано: напрацювання українських, грецьких та західноєвропейських дослідників теми; реконструкції механізмів економічного та соціального відтворення і функціонування грецької спільноти міста. Уточнено: вплив конфесійних та соціально-економічних обставин на формування демографічного профілю греків Одеси впродовж кінця XVIII – початку XX ст. Набуло подальшого розвитку: бачення економічної та професійної діяльності представників грецького населення Одеси в 1794–1920 рр.; висвітлення родинних та земляцьких зв’язків греків Одеси та греків метрополії. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання для порівняльного аналізу розвитку населення діаспор і демографічної специфіки регіонів та етнічних груп. Основні положення, узагальнення і результати, зібраний матеріал можуть застосовуватись у підготовці монографій, підручників, посібників, навчальних курсів із всесвітньої історії та історії України.